«ВІТАЄМО, У ВАС НОВИЙ ТАРИФНИЙ ПЛАН…»

.. Опубліковано в Економіка.

Мобільний зв'язок є надзвичайно прибутковим біз­несом. Сказати по правді, мене дивує, що в нашій державі з мізерним бюджетом, який ледь не тріщить по швах, немає державних компаній, які б заробляли на цьому. Натомість майже все, що може приносити прибутки, чомусь віддано олігархам (більшість з них або росіяни, або особи з подвійним громадянством).
Кілька років тому відбулася приватизація Укртелекому. Необхідність такого кроку традиційно пояснили потребою в багатому інвесторі, мовляв, отримаємо кошти, які використають для нагальних потреб пересічних громадян. Через певний час у київських ЗМІ з’явилися публікації, буцімто сплачені за приватизацію кошти через певні механізми були повернуті олігарху, мовляв, «у вигляді інвестицій, для модернізації підприємства». Подібні схеми у владної верхівки звичні та популярні. Хіба це не означає, що прибуткове підприємство фактично подароване? Якщо ні, тоді що це означає?

«У НАШІЙ КОМПАНІЇ ТАКІ ПРАВИЛА…»

Час від часу змінюю сім-картки та мобільних операторів, на жаль, співпраця з кожною компанією рано чи пізно приносить мені, як клієнту, м’яко кажучи, розчарування.
Надходили смс на кшталт то­го, що «ви виграли авто­мобіль», чи «цінний приз», чи «велику суму грошей». Ці «розводняки» загаль­новідомі, давно описані в ЗМІ, я завжди стирала подібні повідом­лення, проте вони знову і знову надходили. Шахраї надіються, що знайдеться «лох», що клюне, передзвонить, розкажуть казочку про податки, які потрібно спла­ти­ти, перш ніж забрати приз, як не дивно, але час від часу знахо­дяться наївні, яких вдається «роз­­водити» на тисячі гривень. Або: «Ваша банківська картка заблокована, зателефонуйте та назвіть код, це потрібно для роз­блокування…» Я неодноразово зв’язувалася з різними мобіль­ними операторами, просила не давати номер мого телефону шахраям та не надсилати ніяких реклам, але і реклами, і подібні «розводняки» продовжують надходити. Домовитися, аби мене не турбували з подібними дур­ницями (пояснювала, що ніколи не поведусь на подібне і ніяких послуг не потребую, мовляв, залиште мене в спокої) не вда­лося із жодною компанією. Такі смс навіть вночі надсилають. Або телефонний дзвінок: «Мамо, допоможи, я потрапив у біду…».
Шахраї, які мають доступ до мого мобільного, не знають, що в мене немає дітей. Втім, рано чи пізно вони натрапляють на осіб, яких вдається обдурити…
До підписання військового контракту користувалася пос­лугою «безплатних дзвінків у Дубенському районі», звісно, сума на рахунку не зменшува­лася, якщо у абонента такий же мобільний оператор, в іншому разі за хвилину розмови зні­малася певна сума. Втім, ця послуга не безплатна, існувала місячна оплата. Проте, коли виїздила за межі Дубенського району, то кошти знімалися за будь-які дзвінки. Здавалося, якщо зникли «безплатні дзвінки», то і плата за таку послугу не повинна братися. Як би не так! А якщо на рахунку не залишалося достатньо грошей, аби зняти місячну плату, тоді знімали поденну. Якщо розділити місячну плату на кі­лькість днів, то поденна виходила втричі дорожчою. Ніякі аргументи до уваги не бралися, відповідь стандартна: «У нашій компанії такі правила»…
Після підписання військового контракту змінила тарифний пакет, аби були безплатні дзвінки по всій Україні, оскільки таких тарифів, де б не було платних послуг «безплатних дзвінків» немає.
Восени минулого року ми проходили навчання на Рівнен­ському полігоні. Якось стояла в наряді, зверху - бронежилет. Мобільний телефон не був заблокований, очевидно, випадково натиснулася якась кнопка і за кілька секунд зникли всі гроші, що були на рахунку (понад 50 гривень). Я теле­фонувала до мобільної компанії, пані пояснила, що це була якась платна послуга. Але ж оператор чув, що на його запитання ніхто не відповідає і не підтверджує, що замовляє якусь послугу, а це означає, що немає згоди і гроші не повинні були знімати. Пані здивувалася, чому це їх має хвилювати, раз натиснулася кнопка, значить зняли гроші. Далі звучала стандартна фраза про правила. Я поповнила рахунок та почала блокувати телефон, аби в майбутньому не було подібних «сюрпризів». Яким же було моє здивування, коли за кілька днів знову помітила зникнення 50-ти гривень. Можливо, мені підклю­чили якусь непотрібну платну по­слугу? Телефоную до оператора, виявляється, ніякої послуги не підключали. А куди зникли гроші? Очевидно, були дзвінки на інші мобільні. Але ж таких дзвінків за ці дні було мало. Пообіцяли на­діслати роздруківку, в роздруківці вказали, що за цей період знято 4 гривні. А де поділася решта? У відповідь «морозилися», роз­по­відали, що зайвого не знімають, знову нагадали про правила компанії, про повернення зниклих коштів не могло бути мови. Втім, пообіцяли, що більше нічого зай­вого не зніматимуть…

«МИ ВДОСКОНАЛЮЄМО НАШІ ПОСЛУГИ»

На початку травня, коли я перебувала з зоні АТО-ООС, мені надійшла смс з «сюрпризом»: «Ваш тариф закривається з 15.05 до 05.06. Оберіть самостійно новий чи дочекайтесь автозаміни на «Безлім Розмови»: дзвінки на К…р, 30 хв. на інші мобільні та 500 МБ за 55 грн. Деталі..». Мені збільшили абонплату на 20 гри­вень, окрім того, якщо раніше плату знімали раз на місяць, то тепер – раз на 4 тижні. До абонплати стали враховувати Інтернет, а в мене простий мобільний, до якого Інтернет підключити неможливо. Тобто, я повинна додатково платити за те, чого в мене немає? Інші тарифні плани, які пропонувалися, були ще дорожчими, оскільки про­понувалося більше мегабайт. Звісно, реклама звучала: «Спе­ціально для Вас підібрано, аби було надзвичайно зручно…», «Для того, аби Вам було простіше та доступніше користуватися мобільним зв’язком…», «Ми вдосконалюємо наші послуги, враховуючи Ваші потреби…» тощо. Невже я стала потребувати сплачувати зайві гроші за Ін­тернет, якого в мене немає? Якщо заплачу більше, мені від того стане «надзвичайно зручно»? Можливо, «вдосконалення» по­лягало в тому, що мобільний зв'язок на передовій час від часу зникав? За таке «благо» потрібно доплачувати?
Пані, що назвалася опера­тором, заявила, що такі правила їхньої компанії. Але ж у мене Інтернет не підключений, як можна за нього знімати плату? Якщо у мене вдома є ноутбук, але Інтернет не підключений, то чи можуть Інтернет-компанії, що, наприклад, працюють в моєму місті, вимагати якусь плату? Або, якщо я купую електрочайник, то чи може продавець вимагати, аби додатково оплатила, наприклад, вартість пральної машинки, яку не купуватиму, проте вона стоїть в крамниці? Звучить як маячня, але те ж саме прагнуть зробити мобільні компанії.
Пані, що назвалася опера­тором, заявила, що, можливо, я просто не користуюсь Інтерне­том, але він все-таки підклю­чений. Вона перевірила. Так, справді, не підключено. То як за нього можна брати плату? Знову розповіли про «правила».
Мобільний зв'язок мені не­обхідний, адже з передової по­трібно телефонувати мамі, в якої хворе серце, аби знала, що я жива-здорова і не хвилювалася, а після ротації часто телефоную додому, щоб дізнатися, чи все гаразд, адже мамі вже 76 років і вона хворіє, чи не потрібно, на­приклад, лікаря викликати чи в ЖЕК зателефонувати. Корис­туючись цим, телефонні компанії практично беруть мене за горло, нараховуючи плату за неіснуючий Інтернет.
Я нагадала, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» не мають права нав’язувати жодних платних по­слуг, якщо споживач цього не бажає. А якщо послуги чи товару не існує, але за це береться плата, то, відповідно до Кри­мі­нально-процесуального Кодексу України, це кваліфікують як шах­райство.
Почула відповідь, буцімто уря­довці та народні депутати ухва­лили постанови та закони, що дозволяють це робити, а правила компанії…
Правила компанії не можуть суперечити законодавству, інакше діяльність такої компанії можна вважати протизаконною, не чин­ною. А відповідно до Конституції України, якщо урядові постанови чи нові закони суперечать чин­ному законодавству, яке ніхто не відміняв, то їх теж можна вважати не чинними.
В кінцевому результаті почула, буцімто насправді Інтернет вважа­ється подарунком і за нього плата не береться, просто тариф збіль­шився. І, взагалі, все, що вони роблять, буцімто дозволено уря­довцями та народними депу­татами…
Через кілька днів надійшла смс: якщо коштів на пакет послуг недостатньо, Ви отримаєте Без­лім. і 100 МБ за 5 грн/день. До речі, 5 гривень в день – це 140 гривень за 4 тижні (28 днів). Тобто, виходить у 2,5 раза більше, якщо зніматимуть щоденно? Хіба можуть «безплатні дзвінки» кош­тувати 5 гривень за добу? Інтер­нет (якого немає) – безплатний подарунок?
Наступна смс ще цікавіша (ці повідомлення збережені на мобільному телефоні): «Закінчую­ться пакетні МБ, далі – 50 МБ/5 грн. Якщо на рахунку менше 5 грн, доступ в Інтернет не надає­ться… Щоб отримати більше МБ, переходьте на нові тарифи…». Тобто, Інтернет таки платний? Мені «казочки» розповідали?
Якби була альтернатива, то можна було б користуватися послугами державних мобільних компаній. Проте можновладці віддали все в руки олігархату. Мені цікаво, невже урядовці та мож­новладці настільки лобіюють біз­нес-інтереси приватників, що справді ухвалили таке законо­давство, яке дозволяє олігархам та їхнім компаніям ігнорувати КПК України про шахрайство? Чи, все ж таки, пересічні громадяни мають можливість захиститися від свавілля мобільних операторів та користуватися якісним зв’я­зком? Хотілося б з цього приводу почути коментарі народного де­путата від нашого округу.

Олена КУРІШКО.

Додати коментар


Захисний код
Оновити