ХОТІЛА ЗАКОЛОТИ СУСІДКУ ВИЛАМИ ЧЕРЕЗ... ВІРУ

.. Опубліковано в Кримінал.

Релігійні різнобачення ледь не стали причиною трагедії в Птичі. В передень свята Івана Богослова вірянка Московського Патріархату озвіріла та напала з вилами на свою сусідку. Жінка намагалася заколоти опонентку за те, що остання відвідує богослужіння в УПЦ КП.

ДОЧЕКАЛАСЯ НА ПОЛІ ТА НАПАЛА ЗІ СПИНИ

- За свої сімдесят шість років я жодного разу не переживала такого! – плачучи, розповідає Галина Остапівна. Ввечері перед святом Івана Богослова на неї напала сусідка. - Я вела кози з пасовиська додому, навіть в її бік не дивилася, аж раптом вона вибігла навпроти мене з вилами та почала погрожувати розправою...
Того злощасного вечора пані Валентина, попри заборону спалювати сміття на городі, все ж займалася саме цим. Її сусідка, Галина Остапівна, кілька разів визирала на город – чи, бува, Валентина не пішла додому з городу. Пенсіонерці не хотілося проходити повз, бо Валентина відома в Птичі своєю агресивністю та задерикуватістю. Дочекалася вечора, а Валентина так і залишалася на городі.
- Йти не хотілося, але ж вечір, кози в полі не ночуватимуть. От я й пішла по них, - продовжує розповідь Галина Остапівна крізь сльози. - Поки в поле йшла, то опустила голову і відвернула, лиш би тільки не зачепила мене, бо вже було що на "Добрий день!" на автобусній зупинці вона кидалася на мене з матюками та прокльонами, бо я не в ту церкву ходжу. А коли йшла назад...
У пані Галини склалося враження, що її сусідка дочекалася спеціально. Валентина з вилами вибігла на польову дорогу. Відразу почала кричати: "Заколю, розкольниця! Заколю!"
- Я отетеріла. Кажу, то коли, якщо Бога не боїш­ся. А воно страшно, бо зуби вил в очі направлені. Валентина покричала-покричала, і тут я їй нагадую, що ж свято зайшло, молитися треба, а не на людей кидатися з вилами, то вона ще більше розходилася - проклинала так, що коси дибом ставали! По­грожувала, що не дозволить ні в церкву зайти, ні молитися. "Я тебе вмолюся! Церкву у вас забрали, то ще й хатину заберем і в двір не пустимо!". Прокльони повторувати не буду - не хочу, щоб з мого рота таке виходило, як вона сказала, - розповіла Галина.
Втім, пізніше заспокоївшися, жінка оповіла, що дружина старости говорила про відьомство, сатанізм та погрожувала якимись незрозумілими ритуалами на землі з кладовища, мовляв, прихи­льникам УПЦ КП "пора гнити в землі".
- Я бачу, що то немає з ким розмовляти, жінка не адекватна, наче в неї яке зло вселилося, то розвернулася і хотіла піти, аби того конфлікту ще більше не розпалювати. Я не конфліктна людина, і такі сварки мені потім даються взнаки. Але тоді Валентина вилами, не держалом, а зубами штурх­нула мене в спину, намагаючися заколоти, - Галина Остапівна розплакалася.
Пані Галина не випускала з рук мотузки, на яких вела кози, тож дати відсіч не могла. Пришвидшитися так, щоб втекти від нападниці - теж. Та й чи може літня жінка втекти від молодшої на дванадцять років? Тож, Валентина двічі влучила вилами в спину, при цьому продовжуючи кричати прокляття на голову прихильниці УПЦ КП. Пощастило, що на Галині був цупкий одяг, тож Валентині забракло сили нанести такі удари, щоб аж вбити. Потім Валентина вирішила догнати Галину та ще раз нанесла удар в спину вилами. Можливо, порятувало те, що все трапилося на ходу. Інакше, у Птичі була б чергова трагедія. На крики Валентини на город вибігли онуки Галини, втім на той час Валентина вже йшла до свого обійстя, а Галина прямувала польовою дорогою до свого городу. Вдома, оговтавшися, діти викликали поліцію.
Галина Остапівна виглядала нажаханою. До неї викликали спочатку фельдшера, потім відвезли до Дубенської ЦРЛ. Переляк від нападу спричинив різкий та сильний підйом тиску, який протягом кількох годин не могли збити. Встановили діагноз - гіпертонічний криз. Пізніше у відділку поліції жінка написала заяву на кривдницю.
Свідків події як таких не виявилося, втім декілька сусідів чули крики Валентини.
- Чую - кричить, - пригадує одна з сусідів.- Але я вирішила, що то вона чергові розбірки через пияцтво влаштувала. Валентина самогонку жене та місцевих п'яничок частує. Та й сама полюбляє вжити. Тому ми ніхто не вийшли перевіряти, що від­бувається, бо думали, що репетує через горілку. Як би ж то знаття, що вона з вилами на людину піде, то ми б всією сім'єю вийшли боронити - Валентина така, що може вбити.
Сама ж Валентина в поясненні для поліції під­твердила конфлікт, проте заперечувала, що нападала з вилами, мовляв, вил на городі взагалі не було. Тоді звідки ж взялися сліди на одязі потерпілої? Наступного дня Валентина відмовлялася від своїх показань в цілому - "на городі не була, сусідку не бачила". Тим не менше, перевірка триває. Началь­ник Дубенської поліції запевнив - якщо кривдниця справді напала з вилами, то буде покараною.

НАПАДНИЦЯ ВІДОМА СБУ ТА ПОЛІЦІЇ

Виявилося, мова про порушення Закону Ва­лентиною - підтверджується. До поліції вже надходили заяви від мешканців Птичі, на яких Валентина кидалася з кулаками через те, що вони не роз­діляють її віри. Так навесні 2016-го року до поліції було направлено кілька заяв від птичуків, які постраждали від кулаків цієї жінки. Вона нападала й на автівки активістів Київського Патріархату, від­бивала дзеркала тощо.
Окрім того, Валентина встигла потрапити під приціл і інших правоохоронних органів, адже, не­одноразово "світилася" в відеороликах про­ро­сійських телеканалів, одіозної Спілки Православних Жур­налістів та, навіть, в фільмах анархіста-малороса Василя Чепразова. Усі її вислови звучали таким чином, аби ди­скредитувати Україну та Українську Православну Церкву Київського Патріархату в цілому.
Птичуки досі не можуть проба­чити Валентині висловлювань у фільмі "З Богом чи Дияволом", де жінка говорила, що прихильники УПЦ КП начебто їли скоромне та вживали алкоголь всередині примі­щення церкви. Втім, частина пти­чуків запевняють: така мова - на­слідки алкоголізму.
Речниця поліції Рівненської області Ольга Ангелова, заявила, що випадок з вилами - вигадка. Мовляв, такого не було і, навіть, заяви до поліції не надходило. Ми зв'язалися з поліцейською та запитали, чому вона сказала саме так. Жінка відповіла: "Якщо комусь не подобається, то нехай напишуть на мене скаргу!". Чи можна довіряти компетентності поліції після такого?

РЕАКЦІЯ УПЦ КП НА ПРОЯВ АГРЕСІЇ

Новина про напад вірянки УПЦ МП на вірянку УПЦ КП з вилами швидко розповсюдилася просторами інтернету. На неї відреагував і Владика Євстратій (Зоря), речник УПЦ КП. В своєму повідомленні він вказав: "Останні кілька років Московська патріархія та кремлівська пропаганда педалюють тему «захвата храмов канонической Церкви на Украине». Технологія та сама, що і для виправдання своєї агресії в Грузії, в Криму, на Донбасі, в Сирії - «ми - жертви агресії, ми лише захищаємося». Це - традиційна російсько-ім­перська риторика: згадайте заяви очільників МП, що Росія «ни на кого не нападала». І отак, мабуть, «виключно обороняючись», підкорила собі краї на обширах від Польщі та Фінляндії - до Кореї та Японії, від Закавказзя і Середньої Азії - до Норвегії та Аляски...
Київський Патріархат не раз, і не двічі, а багато разів заявляв про неприйнятність насильства і примусу в питаннях приналежності громад до того чи іншого патріархату, засуджував провокаційні заклики. Також багато разів із засудженням вис­тупала держава - від рівня місцевих адміністрацій, і аж до урядовців та особисто Президента. Не підтримує закликів до насильства і жодна політична партія чи громадська організація (хіба що час від часу тиражують провокаційні заяви епатажні маргінали - цілком ймовірно не без спонукання ззовні). Тобто, з української сторони НІХТО не підтримує і не пропагує не те, що дій, але навіть ідей чи закликів до силового вирішення релігійних питань. Натомість, з боку МП і Кремля, так само, як і їхніх сателітів в Україні, лише й чути: «захоплення, насильство, кровопролиття...». При чому ЖОДНОГО РАЗУ офіційно з тієї сторони не було засуджено насильство і примус, які чиняться на користь МП. Чи робив Синод МП заяви про порушення прав віруючих у окупованих Криму і Донбасі? Чи засуджував дії окупантів? Чи було опубліковано ХОЧ ОДНУ офіційну заяву, звернену від керівництва МП до СВОЇХ послідовників із засудженням силових дій щодо тих, хто не належить до МП?
Чи попросив хтось вибачення за здійснені в минулому вірними й духовенством МП фізичні напади на Патріарха Філарета? Чи й досі пишаються зробленим у Донецьку, Маріуполі, Одесі? Чи було засуджено ту роль, яку керівництво МП відіграло, інспірувавши події «чорного вівторка» 18 липня 1995 р., коли спецпідрозділи міліції напали на похоронну процесію Патріарха Володимира? Поки що лише від окремих свідомих ієрархів та священиків МП можна було почути і слова осудження насильства, і слова примиренння «прощаємо і просимо простити». Але не від керівництва... Яке, здається, забуло власні постанови про осудження «політичного пра­во­слав‘я», і те, з чим мало би боротися - саме цей рух і очолило.
От і тепер, напередодні важливих подій щодо Томосу, все частіше чути від МП - та кремлівських джерел заяви про насильство, кровопролиття, напади, які нібито хтось готує проти їхніх при­ хильників. Але саме МП вимагає видворити екзархів Вселенського Патріарха та влаштовує демонстрації під місцем їхнього перебування. Навчена своїми поводирями ненависті до «розкольників» жінка - з вилами в руках напала сьогодні на вірянку Київського Патріархату... Кремль та його послідовники зараз відчайдушно хочуть отримати привід до розширення агресії проти України. Але ми всі це розуміємо, тому викриваємо і засуджуємо провокаторів. А всіх прихильників наших просимо: зберігаймо тверезий розум і емоційну витримку! Бо знаємо, що зло не перемагається злом, перемагай зло добром.

Аліна ДУБОВСЬКА.

Додати коментар


Захисний код
Оновити