ОСТАННЄ 8 БЕРЕЗНЯ?

.. Опубліковано в Культура.

Україна відмовляється від святкування радянських пам'ятних дат. У цьому переліку – і 8 Березня. Але і прості українці, і пар­ламент розділилися на два табори: одні, щоб святкувати і вітати жінок, інші категорично - ні.
У Верховній Раді давно зареєстрували розроблений Інститутом національної пам’яті законопроект, згідно з яким 8 Березня хочуть зробити робочим днем, але депутати поки не поспішають його розглядати, можна сказати, він загубився десь у сейфах Верховної Ра­ди. Тож подекують, що цьогорічне 8 Березня – останнє.


ПРО ЩО РОЗПОВІДАЮТЬ ЕМАНСИПОВАНІ ЖІНКИ?

Зміни в поведінці жінки не трапляються просто так. На це є безліч причин, життєвих обставин. Саме від спроможності бути кращою за інших у чомусь, а подекуди бути кращою навіть за чоловіка, і залежить успішність слабкої статі. Сучасні красуні, розумниці, майстрині все частіше обирають шлях емансипації. То що ж воно таке, оте "емансипація"? З чим його їсти та як чоловікам миритися з панянкою, що по життю йде на рівних?
З давніх-давен мудра, розважлива українка користувалася повагою та любов'ю. Її описували як щось ніжне та тендітне, хоча і коня на бігу зупиняла, і в палаючу хату заходила, і "райбувала" в полі на рівні з чоловіком. Здавалося б, рівні права та обов'язки в українок з чоловіками були споконвіку, та все ж, безпосередньої рівності не було - жінки не займали керівних посад, не мали права голосу. Найважливіші рішення приймали саме чоловіки.
А скільки домашнього насильства доводилося переживати жінкам? "Жінка не бита - що коса не клепана" - говорить українське прислів'я.
Ближче до початку двадцятого століття, в якому народилася більшість сучасних українок, почали з'являтися і так звані методички поведінки жінки. У них говорилося, що справді щаслива жінка це та, яка не займається суспільно-важливими справами, а повністю присвячує себе чоловікові та дітям. Право на задоволення могло бути лише у чоловіка і справжня жінка повинна була відмовляти собі у цьому на його користь. Про такі речі як хороша освіта, керівні посади, рівність навіть не йшлося. Тобто, дружина - такий собі додаток до чоловіка. Можливо, саме таке становище і спонукало українок розпочати інтенсивну активну діяльність, аби довести - ми, жінки, спроможні на багато більше, ніж просто варити борщі та вареники, та до ідеалу "вилизувати" оселю.
Історії відомо багато яскравих жіночих осо­бистостей, які стали яскравими зірками не лише в історії України, а й усього світу - розпочинаючи від княгині Ольги, яка ще в часи Київської Руси довела - жінка може бути прекрасним керівником, і закінчуючи сучасними панянками на кшталт Оксани Білозір чи Юлії Тимошенко, які показали себе як не гірші за чоловіків політики.
Сучасні пані займаються мистецтвом (Ліна Костенко, Руслана Лижичко), займаються чоло­вічи­ми справами - працюють в поліції, у військовому ділі, кладуть асфальт та ремонтують залізницю, сміливо водять автомобілі (до речі, офіційно авто­мобільних трощ з вини жінок втричі менше, ніж з вини чоловіків), пілотують літаки, роблять ремонти, стають відомими лікарями тощо.
Більше того, прекрасна половина людства отри­мала право мати роботу у будь-якій соціальній сфері. Окрім цього, важка робота благополучно лягла і на «тендітні» плечі. Не можна сказати, що раніше жінки не справлялися з важкою фізичною працею - і відра з водою носили, і мішки з зерном. Але були й певні державні стандарти, згідно з якими жінки не могли "тягати" важелезні колоди чи рейси - вважалося, що це призведе до поганих наслідків для жіночого здоров'я.

ТРІШЕЧКИ ПРО СЕБЕ

Ми вирішили запитати у відоміших та най­обговорюваніших жінок нашого краю про еман­сипацію. Всі вони, беззаперечно, на рівні з чоло­віками займаються нелегкими справами.
Каміла Котвінська, директор Вербської ЗОШ 1-3 ступенів.
- Щодо емансипації знаю, напевно, те, що й всі - це незалежність, самостійність. Вважаю себе емансипованою, хоча і поряд з цим хочеться бути під чоловічим крилом. Наскільки мені це вдається - зі сторони видніше. Чи заважає мені емансипація в житті? Навіть не знаю, що сказати. Напевно, див­лячись в яких випадках так і трапляється. Бувають моменти, що завдяки цьому досягаєш того, що хочеш. А буває... Та хочеться бути просто жінкою! Напевне можу сказати тільки те, що саме неза­лежність та твердість характеру допомогли мені досягти висот, підняти школу, в якій працюю, на новий рівень. На мою думку, потрібно любити свою роботу і тоді результат неминучий. Хоча я від багатьох чула, що в мені переважають чоловічі риси, що я - дуже сильна жінка...
Валентина Сіньковська, підприємець, військовий волонтер, керівник доброволь­чого підрозділу Дубенщини.
Зв'язатися з Валентиною Миколаївною нелегко. Вона, як найчастіше це буває - з волонтерською місією на Сході.
- Так, я емансипована. Давно перестала бути домогосподаркою. Зрештою, не можу сказати, що такою я й була. Вважаю, що не варто заци­клю­ватися на домашніх клопотах, а краще розвиватися, аби була змога принести користь суспільству. Моє світобачення - це патріотизм, розвиток всього українського. Така моя мета. Думаю, що в мені є стержень, якому можуть позаздрити навіть чоловіки. Можливо тому я роблю те, що багатьом представ­никам чоловічої статі не під силу. І це стосується не тільки ведення бізнесу, політики. Я - мати, я - жінка, я - дружина, і це мій святий обов'язок допомагати нашим військовим, що стоять на захисті України з перших днів бойових дій. Я володію зброєю, як не кожен чоловік може, вирішую питання, від яких багатьом чоловікам голова болить. Але, в той же час, я розумію, що якби не абсолютна підтримка чоловіка, то я не змогла б усього цього. Тож, напевне, емансипація не така вже й можлива наодинці з собою. Мабуть, все ж потрібен той єдиний, який стане опорою, стане другим крилом.
Врешті, який би характер не був, яким би темпераментом чи світобаченням не володіли б наші жіночки, та все ж - вони найкращі. Ніде в світі немає таких талановитих, мудрих, вольових красунь як у нас. Емансипована жінка, яка намагається піднятися сходинками кар'єрного росту, чи ніжна дружина-мати - не так вже й важливо. Бо бути українкою - це вже гідне поваги!

Аліна ДУБОВСЬКА.

Додати коментар


Захисний код
Оновити