ДУБЕНЩИНА – ПРАБАТЬКІВЩИНА ПАВЛА ЧУБИНСЬКОГО

.. Опубліковано в Культура.

29 листопада, о 10­ій годині ранку в залі засідань Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова розпочинає роботу Десятий з’їзд письменників України. Делегатом від Дубенщини на цей творчий форум обрана поетеса, прозаїк, публіцист, кіносценарист, відмінник освіти України, лауреат премій імені Валер’яна Поліщука, Грицька Чубая, премії­стипендії в галузі культури Сполучених Штатів Америки (штат Нью­Джерсі), перший номінант «Кришталевого жолудя» Любов ПШЕНИЧНА. Коли, напередодні від’їзду до Києва, ми її запитали, які злободенні питання планує вирішувати на з’їзді, то у відповідь почули: «Про належне, гідне вшанування нашого краянина Павла Чубинського…».

Через два місяці, в січні 2019 року, виповниться 180 років від дня народження і 135 років від дня смерті автора слів Державного Гімну України «Ще не вмерла Україна», славетного українського етнографа, фольклориста, географа, бібліографа, поета, педагога, правознавця, просвітянина Павла Платоновича Чубинського.
Як відомо, коріння генеалогічного дерева видатного вченого та громадського діяча – у селі Перемилівка колишнього Дубенського повіту Волинської губернії (зараз це Млинівський район Рівненської області). Тут жив, за офіційними даними – із 1718 року, його прапрадід Казимир, чиє козацьке прізвище – Чуб. Тут мешкав прадід Франц: 1798­го повернувся з римо­като­лицької ві­ри до пра­вославної й почав іме­­нуватися Петром, за іншими документами – Павлом. Згодом купив землю неподалік Борисполя на Київщині, де народився та похований Павло Платонович.
У 1869­1870 роках П. П. Чубинський побував і на Рівненщині як керівник етнографічно­статистичної експедиції. Відвідав Дубенський повіт, Рівне, Корець, Гощу, Радивилів, Козин, Остріг, Верхів, Млинів, Ярославичі, Рокитне, Сехи. На основі багатющого зібраного матеріалу впорядкував і відтиражував 7 томів (у 9­ти книгах) праць очолюваної ним наукової експедиції.
До унікального видання ввійшли майже 4000 народних пісень, обряди народин, хрестин, похоронів, весіль, 300 казок, говори понад 60­ти місцевостей, антропологічні характеристики українців за дослідженням 1365 лікарняних рекрутських карток, дані про житла, реманент, хатнє обладнання, одяг, харчування, ігри, розваги, танці й т. д. Зібрані ним статистичні, економічні, народознавчі, діалектологічні, фольклорні та інші матеріали досі не втратили актуальності.
За воістину подвижницьку діяльність був нагороджений золотою медаллю Російського географічного товариства, Уваровською премією Академії наук, золотою медаллю Міжнародного конгресу в Парижі. Співавтор журналу «Основа», де познайомився з Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим.
1862 року Павла Чубинського царська охранка запроторила на заслання до Архангельська, де перебував до 1869­го.
На початку 1990­их років Дубенське просвітянське видавництво «Наш край», завдячуючи письменникам Володимирові Лучуку і Миколи Пшеничному, кількатисячно відтиражувало окремою книжиною українські народні казки «Червоноус і князева дочка», записані ним під час згаданої експедиції. Інститут мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету нагороджує його іменною стипендією кращих своїх студентів. Про зв’язки П. П. Чубинського з нашим краєм писали Дмитро Чередниченко, Федір Погребенник, Степан Шевчук, Юрій Хорунжий, Іван Пащук, Євген Цимбалюк, Петро Яковчук. Ярослава Кушпета, Ірина Довгалюк.
Добре, що в Дубні вже є вулиця його імені. Але цього мало. Вважаю, що до двох ювілейних дат годилося б провести науково­теоретичну конференцію, позаяк духовна спадщина вченого – вельми багатюща. В Державному історико­культурному заповіднику міста Дубна (себто в середньовічному замку, який пам’ятає Павла Платоновича) доречною була б розлога тематична виставка, йому присвячена, а в школах, гімназіях, ліцеях, коледжах, бібліотеках – Уроки Пам’яті, зустрічі з етнографами, митцями, музейними працівниками, майстрами пера, народними умільцями. Звісно, потрібно провести такі літературно­мистецькі заходи по всій Україні. А ще ­ виготовити ювілейну монету, випустити поштову марку й конверт для спецпогашення. Зняти документальний телевізійний фільм про цього Подвижника.
Вже тривалий час широкими колами громадськості порушується питання про присвоєння імені Павла Чубинського нашій Рівненській обласній науковій бібліотеці. Вважаю, що два його ювілеї, які уже ось­ось на порозі, повинні спонукати не тільки до глибоких роздумів, а й до термінових практичних дій, аби й таким гарним чином увічнити славетне ім’я Справжнього Українця, ­ наголосила

Любов ПШЕНИЧНА,
відповідальний секретар Дубенської організації Національної Спілки письменників України.

Додати коментар


Захисний код
Оновити