ЗА ВІТАННЯ «СЛАВА УКРАЇНІ!» ШКОЛЯР ВІДСТОЯВ У КУТКУ

на . Опубліковано в Наука

За вітання «Слава Україні!» вчи­тель взяв учня за вухо і поставив у куток.
Інцидент, який трапився в одній зі шкіл Здолбунова тепер обго­во­рюють не лише школярі та осві­тяни. Нині подробиці з’ясовують у поліції. Ймовірно, що ця резонан­сна справа дійде і до суду. Адже учасники конфлікту налаштовані доволі радикально. І в кожного своє бачення подій.

МИРОГОЩАНСЬКИЙ АФРИКАНЕЦЬ!

на . Опубліковано в Наука

Ювілейні урочистості, присвячені Ю.Ф.Шумовському, розпочалися у каплиці Дубенського замку, де відбулася панахида, проведена міським благочинним УПЦ КП о.Василем Лозинським і настоятелем мирогощанського Свято-Михайлівського храму УПРЦ КП о.Володимиром Ніколюком. Потім усі присутні взяли участь у відкритті розлогої тематичної виставки про семирічну наукову працю нашого славетного краянина в Африці. Багатогранній діяльності Юрія Шумовського в Україні, у багатьох країнах Європи, Африки та Америки присвячувалися виступи представників влади, науковців, просвітян, педагогів із Мирогощі, Дубна, Рівного, Києва. Відбулася й презентація книжки Миколи Пшеничного про свого односельчанина «Наша родина не байдакувала…», уривок з якої пропонуємо увазі читачів.
Під час навчання у Дубенській гімназії однією з найулюбленіших книжок Юрія Шумовського була повість про українських запорожців – «Тарас Бульба». Але тоді ще не знав допитливий юний по­пович, що прототипом головного пер­сонажа дивовижного гоголівського твору став прапрапрапрадід легендарного мандрівника Миколи Миклухи-Маклая. Відчайдушний козак Макуха. Адже це саме він убив рідного сина - за зраду козацького товариства, коли той пе­реметнувся у ворожий стан!
Не думалось і не гадалось непо­сидючому мирогощанському підліткові, що пройдуть роки, промайнуть деся­тиліття, і він, як Миклуха-Маклай у да­лекій, екзотичній Новій Гвінеї з па­пуа­сами, житиме в екваторіальних, тропічних джунглях на баобабах із чорношкірими тубільцями – стане першим із українців, хто досліджуватиме Африку-жирафрику...
Повернувшись із Західного Судану в Париж, пробуватиме видати свої прецікаві подорожні нотатки у Франції по-українськи. Проте з багатьох причин цього зробити не вдасться, аж поки не допоможе найстарший брат Арсен, котрий у середині 1950-их років мешкав і працював у канадському місті Торонто. Втім, про це – листи, які зберігаються у фондах Державного історико-культурного заповідника міста Дубна й тиражовано оприлюднюються вперше. Правопис оригіналів зберігаю.

* * *

Ось машинопис – на офіційному фірмовому бланку Спілки «Тризуб» (друкарня, книгарня, видавництво). Коричнево-обкладинковий альбом, який прилетів зі Сполучених Штатів Америки в Україну року Божого 1995-го. Сторінка 63:

«4-го грудня 1956 р. Проф. Ю. Шу­мов­ський, 6, ру Густав Ранане,
Париж 18, Франція

Дорогий Отче Професоре!
Ваша праця «Під гарячим сонцем Африки» вже остаточно оформлена до друку. Думаю, що вдасться видати її ще до кінця цього року, якщо не буде жадних ускладнень…
Книжка очевидно буде цікава, одначе наперед тяжко сказати, як вона буде розходитися, тим більше, що матеріяли вже друкувалися в газеті. Ми дру­кува­тимемо 2000 примірників. Хочемо видати її на гарному книжковому папері. Ми виробили до неї багато клішів, а це в Канаді коштовна річ, бо звичайна кліша ширини одної колюмни коштує 4 до­ляри…
Запропонуємо Вам 150 долярів готівкою і 150 примірників Вашої книжки, продажна ціна якої буде по півтора доляра за книжку…
Бажаю Вам кріпкого здоровля й остаюсь до Вас з глибокою пошаною, за Видавничу Спілку Тризуб, І. Г. Сирник, Управитель».
«Ру» - це по-французьки «вулиця». Юрій Шумовський щойно повернувся з африканської французької колонії, де перебував у багаторічному науковому відрядженні.
Доля цих унікальних листів (як і тисяч інших документів із домашнього архіву Ю. Ф. Шумовського) воістину детективна. Почалося ж усе вельми печальною подією – на початку січня 1993 року помер дубенський краєзнавець, етнограф, учасник Другої світової війни, педагог, просвітянин, сталінський політв’язень І. Д. Лозов’юк. Вдова, Ганна Пилипівна, попросила мене, як голову громадської комісії по його творчій спадщині, аби я делікатно відповів численним адресатам з України та з-за кордону, що Ігоря Дмитровича вже не стало.
Тож послав короткого листа із сумною новиною й у місто Саванна штату Джорджія – Юрієві Шумовському, який навчав колись І. Д. Лозов’юка в Дубенській гімназії. На конверті вказав свою мирогощанську адресу. Яким же несподіваним було здивування, коли через кілька тижнів отримав зі США чималеньку бандероль і дуже щирого, теплого, приязного, хвилюючого, зворушливого листа – про те, що він теж – мирогощанець і т. д. Я на одному подихові читав і перечитував кількасотсторінкові спогади «Зруйноване гніздо, чи Історія одної священицької родини на Волині», ксерокопії багатьох наукових публікацій.
Чи не найбільше заінтригувало народознавче дослідження «Дещо про наші писанки» у журналі Союзу українок Америки «Наше Життя». Про це, до речі, довідуємося з листа, який теж публікую вперше:
«Всечесніший Отець, Проф. д-р Юрій Шумовський, Ірвінгтон, Н. Дж. 27 квітня 1982 р. Всечеснійший Отче Доктор!
Дякуємо Вам за Вашу знамениту статтю про писанки, яку помістили ми в «Нашому Житті» за квітень 1982 р. Рівночасно висилаємо примірник цього числа.
При цьому листі висилаємо наш скромний гонорар за статтю в сумі 25,00 дол. На жаль, наші економічні умовини не дозволяють нам на такий гонорар, який хотіли б ми висилати нашим співробітникам в подяці за їхню працю. Пересилаємо вислови нашої пошани і бажання всего доброго».
Закортіло чимпошвидше ознайомити земляків із прекрасною етнографічною статтею, неабияк прикрашеною двадцять двома чудовими графічними ілюстраціями Ю. К. Пастухової. Я тоді очолював просвітянське видавництво «Наш край», тож попросив дубенського художника Віктора Кондратюка терміново намалювати обкладинку, і буквально через тиждень-два ця праця побачила світ окремою брошурою-метеликом накладом 1000 примірників. Із моєю післямовою, яка закінчується такими словами: «нехай ця книжина стане першим журавликом, який повертається із вирію, з чужини на тихі води, на ясні зорі – до Мирогощі, до Дубна, до Волині, до України» .
Трепетно законвертовуючи видання у США, я неабияк переживав (адже так поспішав, що не узгодив із автором). Втім, хвилювання виявилися даремними. Навпаки! Юрій Федорович настільки втішився, - його, нарешті, вперше видали і на Батьківщині! – що безкоштовно передав значну частину особистого архіву та власної бібліотеки Державному історико-культурному заповіднику міста Дубна. Авіаперевезення цих скарбів духовних з-за океану своїм коштом забезпечив Почесний гро­мадянин міста Дубна, справжній меценат Мар’ян Коць, про що сповіщала стаття Е. Богацької «Національна комісія з питань повернення в Україну культурних цінностей» у 15-му числі часопису «Шлях перемоги» за 22 квітня 1995 року.
Прикро про це згадувати, але в Академії наук України не тільки від­мовилися відтиражувати праці видатного вченого, посилаючись на фінансову скруту, а й не схотіли навіть прийняти на постійне збереження його документи та матеріали.
Наступне епістолярне послання – теж у столицю Франції:

«13-го грудня 1956 р. Доро­гий Отче Професоре!

Дякую за листи. Книжку вже почали сьогодні друкувати.
Тим часом посилаємо Вам сімдесять п’ять долярів (75,00), тобто половину Вашого грошового гонорару. Решту грошового гонорару вишлемо Вам у місяці лютім 1957 року.
Напишіть, як розпорядитися з 150 книжками, що Вам належаться. Скільки вислати Вам до Франції, а що зробити з рештою? Чи, може, вислати Вам усі 150?
Бажаю Вам Веселих Свят Рождества Христового та Щасливого Нового Року! З святочним привітом, за Видавничу Спілку Тризуб, І. Г. Сирник, Управитель».
Третій лист уже заадресований на місто Нью-Йорк:

«4-го березня 1957 р. ВП о. Проф. Ю. Шумовський,
88-42, 179 Стріт,
Ямайка 32, Н. Й.
Високоповажаний Отче Професоре!

Вітаю Вас на американському континенті і бажаю Вам найкращих успіхів у новому світі. Думаю, що Ваш намір відвідати з рефератом місцевості в Америці і Канаді доцільний.
Ми вислали Вам летунською поштою до Парижа два примірники Вашої книжки. Виходить, Ви виїхали скорше, поки книжки туди зайшли.
На Ваше бажання висилаємо Вам до Ню Йорку 25 примірників окремою поштою в трьох пакунках. Також залучаємо $ 75,00, що й вирівнює наші грошові зобов’язання супроти Вас, як автора.
З глибокою до Вас пошаною, за Видавничу Спілку Тризуб, І. Г. Сирник».

Микола ПШЕНИЧНИЙ, с.Мирогоща.

ХТО ХОЧЕ ЗАКРИТИ МЛИНІВСЬКУ ГІМНАЗІЮ?

на . Опубліковано в Наука

Цього тижня активісти з сусіднього райцентру прийшли на сесію Млинівської ОТГ. Пліч-о-пліч з батьками та педколективом Млинівської гуманітарної гімназії млинівчани протестували проти закриття цього закладу. Кому заважає потужна та прогресивна школа? Де потім навчатимуться діти? Що вирішили депутати? - дізнавалася наш кореспондент.

ЧИ БУДЕ У ШКОЛАХ ТЕПЛІШЕ

на . Опубліковано в Наука

Нещодавно у кількох навчальних закладах Дубна уже відома компанія, а точніше ТОВ, «ЕСКО ЮА» (представник Андрій Чубатенко, який просував проект будівництва ТЕЦ), розпочала встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП). Що саме це дасть, детальніше дізнавалися у фахівців.

У ДУБНІ БУДЕ СУЧАСНА ПРИВАТНА ШКОЛА

на . Опубліковано в Наука

У місті вже давно ширяться чутки про те, що буде побудовано нову школу силами релігійної громади. Це таки буде реальністю. На сесії Дубенської міської ради депутатський корпус затвердив виділення земельної ділянки для зведення навчального комплексу на вулиці Гірницькій. Навіть укладено меморандум про співпрацю між Дубенською міською радою та релігійною громадою баптистів «Віфанія». Засвідчено наміри про розміщення сучасного навчально-виховного комплексу.

ЧОМУ ВЛАДА ЕКОНОМИТЬ НА ОСВІТІ?

на . Опубліковано в Наука

«Той, хто економить на школах, буде будувати тюрми».
Отто фон Бісмарк
Ознайомився із інформацією, яка стосується подій щодо можливої зміни освітнього статусу ЗОШ №3 І-ІІІ ступенів у місті Дубні. Не зди­вувався і не здивуюся, якщо така доля спіткає наступну школу.

МЛИНІВСЬКУ ГІМНАЗІЮ ТАКИ ЛІКВІДУЮТЬ

на . Опубліковано в Наука

Рішення закрити престижну школу в смт. Млинів прийняли депутати Млинівської ОТГ на черговій плановій сесії 14-го березня. Попередньо громадськість виступала проти закриття гімназії. Однак, до її думки не прислухалися.

ВИПУСКНИКИ ПТУ ОБОВ’ЯЗКОВО СКЛАДАТИМУТЬ ЗНО

на . Опубліковано в Наука

Цього року випускники ПТУ, які вступали після дев’ятого класу, складатимуть обов’язково ЗНО тільки з української мови. Результати зараховуватимуть як державну підсумкову атестацію. Наступного року перелік обов’язкових предметів збільшать: додадуть ще історію України та математику. Інакше — не отримають дипломів. Новина про ЗНО наробила переполоху в ПТУ, проте не стільки серед студентів, як серед викладачів.

НА ДУБЕНЩИНУ ПРИЇХАЛИ ДІТИ НА КАНІКУЛИ

на . Опубліковано в Наука

За останні роки Дубенщина активно налагоджує зв’язки не тільки з іншими регіонами України, а й міжнародні. Тож завдяки співпраці діти США, Республіки Польща та Сходу України провели різдвяні канікули у нашому краї.
Каміла Котвінська, директор Вербської ЗОШ – автор ідеї, яку підтримала районна рада. Тож налагоджена співпраця у рамках проекту «Україна – Польща - США. Схід та Захід разом».

ДУБЕНЧАНКА ПРОВЕЛА НАЙБІЛЬШИЙ У СВІТІ УРОК

на . Опубліковано в Наука

За останні роки Америка та Європа все частіше втручаються у життя Дубна з гарною метою. Реалізовані проекти ЄС ПРООН МРГ. А скільки грантових коштів залучено для розвитку регіону! Волонтери Корпусу Миру активно співпрацюють з громадою Дубенщини.