З ЯКОЮ МЕТОЮ ВВЕДЕНО ВОЄННИЙ СТАН?

.. Опубліковано в Війна.

Майже 5 років триває війна, але представники «владного олімпу», схоже, це помітили лише кілька днів тому і оголосили воєнний стан у десятьох областях України.
У разі оголошення воєнного стану держава має негайно перейти на «воєнні рейки» ­ тобто повинні виділити кошти на військові замовлення від Укроборонпрому. А ще – негайно розриваються дипломатичні та торговельні відносини з державою­агресором. Бо ж якось дивно виходить – війна ніби є, а агресор якийсь міфічний. Росія й надалі залишається «другом і партнером»? Тоді з ким збираються воювати?

На жаль, я не почула нічого про демаркацію та демілітаризацію як морського, так і сухопутного кордонів. Невже після всього, що відбулося, у нас і надалі залишатимуться «спільні води»?
Росія порушила всі підписані угоди. Тоді чому Україна їх не розриває? Хіба для цього недостатньо підстав? На мою думку, якби угоди були розірвані, то це унеможливило б інцидент, який відбувся в Азовському морі. Я не здивуюсь, якщо москалі захочуть заблокувати й інші морські порти. До речі, вони вже давно блокують рух наших торговельних суден. Хіба важко було передбачити подібний інцидент? Надіюсь, моряків навмисно не підставили? Вони не стали «розмінною монетою»? Чому не стріляли у відповідь? Чи відповідає дійсності інформація, що хлопцям заборонили застосовувати зброю, коли вороги стріляли на ураження?
Кілька місяців тому нам оголосили про намір розірвати з Росією угоду «Про дружбу, співробітництво і партнерство», про подібний намір було оголошено і на засіданні Генеральної асамблеї ООН. Проте я нічого не почула про будь­які кроки в цьому напрямку. Пропозиція шлюбу і сам шлюб – далеко не одне й теж саме.
Звучали якісь пояснення від політиків, буцімто ще точно не відомі механізми розірвання договору у правовому полі, бо ж це не просто тощо. Подібні коментарі не витримують будь­якої критики. А під час засідання Ради безпеки ООН іноземці заявляли про порушення росіянами «договору про дружбу», при чому згадували не як про колишню угоду, а як про діючу. То що ж насправді відбувається?
Дивна ситуація і стосовно дипломатичних відносин, які можна розірвати і без оголошення воєнного стану, у нас цей «стан» оголосили, проте не розірвали дипломатичних відносин та не відкликали консулів. Хіба в історії відбувалося щось подібне? Це що – українське ноу­хау? Нам розповідають, буцімто «відносин нема, а дипломати там просто так, щоб українцям допомагати». Нас вважають, м’яко кажучи, не дуже розумними?
Кому із в’язнів, окрім Надії Савченко, вони допомогли? Хіба відвідали хоча б одного політв’язня чи військовополоненого? Ситуація з ув’язненими та українцями, що проживають у ворожій державі, вирішується за допомогою Женевської конвенції та шляхом перемовин. До речі, за допомогою конвенції ці проблеми можна вирішити реально, а не віртуально (на жаль, у нас так заведено).
Невже політики цього не розуміють? До речі, дипломатичні відносини або існують, або офіційно розриваються. Вони не можуть «трішки бути і трішки не бути», як не можна бути «трішки вагітними». Подібні вислови щодо «лише трішки існуючих відносин» викликають відверте глузування європейських лідерів…
На жаль, я не почула вимог від жодного політика, аби дві третини підприємств Укроборонпрому розірвали угоди з росіянами та припинили їм постачати новітню зброю. Я не почула нічого про те, щоб з нашої території припинили їздити нелегальні потяги зі зброєю, залізобетоном для ворожих бліндажів та продовольством на територію так званого «ордло».
Чому олігархи й надалі ведуть бізнес з окупантами? Воєнний стан дозволяє це робити? Чому не заборонили транспортування російського газу через нашу територію? Нам би цілком вистачило українського, можна законодавчо заборонити його транспортування за кордон, а іноземці нехай самотужки вирішують свої проблеми. У нас війна, і ми не можемо допомагати заробляти ворогам надприбутки.
Як і слід було очікувати, Рада безпеки ООН висловила стурбованість та засудила вчинки росіян, не прийняла жодного рішення, оскільки Росія й надалі залишається постійним членом ООН з правом вето. Ой, мовляв, їм не заборонили накладати вето. А хіба українці цього вимагали? Чи вимагали виконати Будапештський меморандум?
Україна просить у іноземців ввести санкції, а сама продовжує бізнес­партнерські відносини. На яку реакцію сподіваються політики? Невже досі не зрозуміло, що ні Рада безпеки ООН, ні Генеральна асамблея ООН, ні Європейський Союз, ні НАТО нам нічим, окрім порожньої балаканини, не допоможуть? Іноземці хвилюються лише про власну безпеку, а щодо нас сповідують подвійні стандарти. Війна чітко показала, що Україна не має жодного союзника.
Чому досі не розірвані Мінські угоди, які вигідні Путіну? Хтось боїться розгнівати ситих європейців чи існують інші причини? А як же національні інтереси? Ними готові пожертвувати заради кредитів, які згодом мають намір розікрасти?
Нам потрібно дбати про укріплення кордонів, зокрема будувати фортифікаційні споруди, встановлювати пастки для ворожої техніки, бліндажі із залізобетону, а не гнилих дошок, створити потужну протиповітряну оборону тощо. На окупованих територіях необхідно організовувати партизанський рух, знищувати завезену ворожу зброю, техніку та склади з боєприпасами, підсилити нашу розвідку.
Укроборонпром повинен розпочати виготовлення техніки, зброї та боєприпасів для української армії. Хіба не для цього введено воєнний стан? Хіба не потрібно заборонити виводити кошти в офшори – десятки мільярдів євро щороку? Не потрібно змусити олігархів сплачувати податки? Не потрібно наводити лад на митниці? Чи не настав час розпочати боротьбу з корупцією? З якою метою введено воєнний стан? Яким чином це допоможе у війні? Чи не відбудеться знищення волонтерського руху? Чи не конфіскують їхнє майно буцімто заради «нагальних потреб»? Чи не заборонять свободу слова? Воєнний стан справді необхідно вводити, але робити це треба зовсім по­іншому. Кінцевою метою має бути звільнення окупованих територій. На мою думку, війна повинна бути наступальною, а не лише оборонною…

Олена КУРІШКО.

Додати коментар


Захисний код
Оновити